20150511

11 травня / день коли час тікає, а я доганяю


це про час, про те, як він спішить і стрілки годинників ламаються-димляться-плавляться. 
це про час, якого постійно бракує. 
це про час, якого ти отримав колись безмежно багато, і поки думаєш, як же правильно з ним поводитись, він іде-тікає-зникає. 
це про час, це все про час. 
ось у нас на кухні 19:20, а в моїй кімнаті 19:22. щоразу, коли іду допивати твою каву, я ніби повертаюсь в минуле, і в тому минулому я ше маю час, ше маю дві додаткові хвилини подумати, шо Тобі говорити, а шо приховувати. зрештою, вирішу не приховувати нічого. вийде, шо я змарнувала й ці дві кухонні хвилини також.
повернусь в кімнату і далі працюватиму. я взагалі весь час працюю —таке в мене враження, підсилене відсутністю інших вражень. добре, що мої теперішні замовники в вашингтоні — з ними у мене завжди +7. це я про час.