20150509

8 травня / вмовляння день (для О.)


все сталось навпаки. Ти пишеш багато слів і літери покривають біле тло паперу ніби сліди горобини ягід, що опадають на перший сніг, Ти пишеш багато літер, і вони ніби мухи, а Ти ніби повелитель мух, Ти пишеш всі ці лі тер и тер пи па п і р папір терпи, на тобі літери ніби родимки, ніби пучки зірок, ніби пучки петрушки, ніби пучки-павучки і павутинки, і ніби штрих-пунктири, і ніби кола на воді, і ніби вулкани, що сплять триста років, а потім прокидаються і немає вже тих, хто знав як вони сплять, і що вони сплять, і що вони прокидаються, ось ти пишеш, а десь там вже колосяться поля, вже колосяться, хоч Ти ще не бачиш, давай, пиши, збирай букви до купи, збирай себе, збирайся, треба йти, бо десь там вже життя почалося, вже нове почалося, хоч ти ще не бачиш