копоши́вшись

"
я би хотів щоб ти знала
яка ти невиносимо прекрасна
в цих своїх історіях
які ніколи не закінчуються
(навіть коли я вже остаточно заплутався в дійових особах)

в цій своїй любові до людей
яка ніколи не вичерпується

в цих своїх надвечірніх лежаннях на підлозі
зі склянкою води на животі

в цій своїй ванні наповненій печаллю
сидиш (гола, мабуть) годинами, скільки можна?

ця твоя невиносима прекрасність
невиносима.
прекрасна.