20150309

привіт

перш ніж читати
послухай цю тарівєрдічєску
композицію
це дуже важно здєлати
бо інакше
тобі може бути не цікаво
це все читати як мені могло би бути
не цікаво це все писати.




отже
в перших числах лютого я була
як дождліва туча --
тільки зачепи мене 
і я буду плакати
не встигнеш і до двох
порахувати

і ось в один із цих днів 
ми пішли на на виставу
'театру в кошику'

хтось із нас десь чув, шо
'театр в кошику' це класна тєма і ми
вирішили перепевнитись

це було в самісінькому центрі
Леся Курбаса
на Володимирській 

ми прийшли сіли і виявилось, що це - огосподі - моновистава
за п'єсою Неди Неждани
рила' - така сумна, як 
судьба поета Овідія.

колись я читала її тексти
і любила їх
якоюсь хворобливою любов'ю

(ці тексти впливали
на мене
фізично)

і вона писала що 
ніж ність їсть

і я читала це й уявляла
що світ і я -- то яблуко
а ніжність і любов -- то червяки
в світі і в мені.

ніж ність їсть.
їсть. їсть. їсть.
і ось
мене вже майжне
не існує.



ніколи
чуєш, ніколи
не ходи на моновистави!