20150629

24 червня / книга-дорога

читала кнігу, починаючи з любої страніци, і поняла шо це по-тупому, бо ріскую невзнать, шо вже дочитала, напрімєр.
сьогодні рішила почати з нулєвої, і почьті зразу не пожаліла про це, бо оказалось шо сюжет сначала вкручує лампочки тобі в голову, а потом в нужні момєнти заставляє їх світитись. 
на 17 сторінці закриваю її, кнігу, дивлюсь їй в обложку пронзітєльним взглядом і -- еее, альо, малишка, хто із нас кого читає?! -- питаю. мовчить. і лампочки, вроді, погасли.