сьогодні рішила почати з нулєвої, і почьті зразу не пожаліла про це, бо оказалось шо сюжет сначала вкручує лампочки тобі в голову, а потом в нужні момєнти заставляє їх світитись.
на 17 сторінці закриваю її, кнігу, дивлюсь їй в обложку пронзітєльним взглядом і -- еее, альо, малишка, хто із нас кого читає?! -- питаю. мовчить. і лампочки, вроді, погасли.
Немає коментарів:
Дописати коментар
таваріщь, прокомінтіруй!