#стрім 15092015

вона стояла навпроти

п'яна і дуже незалежна,

дивилась в очі

всім одразу і раз за разом

повторювала:

ти -- дитина,

народжена

в великій любові, розумієш,

коли мені було тридцять,

подзонив мій тато,

уявляєте, тато подзвонив,

і каже, ти -- дитина

народжена у великій любові,

usted es un niño,

nacido en un gran amor,

y por eso todo es que va a ser grande,

y no hay otra manera de ser,

porque usted es un niño,

nacido en un gran amor

чи чуєш ти мене в дні,
коли снишся мені,
чи ти щось відчуваєш в ці дні,
щось особливе,
наприклад,

тепло на запясті,
так, ніби хтось невидимий
тримає тебе за руку
скажи

про 29 липня

в цьому густому

паруючому

багатослів'ї

я культурно рівняюсь

та інтелектуально рвусь,

розпадаючись

на мадригали

* * *

давай поговоримо

про відвертість, 

моя маленька червона пташко,

поки ти ще тут

сиди зі мною,

говори зі мною

про відвертість

відверто,

моя маленька.

про побутову гомофобію

в перукарки телефон
дзвонить піснею "Take Me To Church", Hozier
бачили кліп? - питаю
ой, бачила, фуу, - каже мені, -
пісня ж не про це зовсім!

про холод

я сердита на свою кімнату,
бо в ній дуже холодно.
порозкидала всякі теплі речі
і не прибираю.

а ще

я сердита зокрема на ліжко,
бо в ньому теж страшно холодно,
ось зараз там самоутворилась

якасьтака халабуда з покривал.

не розгрібаю її, бо серджуся.

хотілось би, 

шоб вже скорше було тепло.

про сон про рибу

а на мене з неба падала риба

вночі коли я спала

знаю, звідки цей сон,

все можу пояснити,

але всеодно

якось так

голова болить 

і весь день

в кімнаті

пахне

океаном

про дах дотерз

вчора я наслухалась
дах дотерз на ніч
і не могла заснути
мучилась-крутилась
потім візуалізірувала
як я сплю
потім сподівалась,
шо висплюсь не заснувши
потім сповідалась
чи це мені вже снилось -- не знаю,
а потім
стоп -- сказала собі
виключила цей концерт
в голові
і пішла дальше
спати жизнь
жити сни.

про лінії

як дитина
вчуся малювати рівні лінії
і записувати  цифри
в правильному порядку

двадцять сім років мені
це тричі по дев'ять

про білі дерева

Остап каже, шо перед Великоднем дерева і кущі білять шоб якшо хто у великодню ніч буде бухий додому вертати, то шоб не гадив там, - ібо зона комфорту, окультурнений простір

про суботнє ранкове статичне -- про людей

0-0-0-0
якісь є такі люди, про яких я дуже багато думаю -- особливо коли гуляю і слухаю музику в плеєрі, і ось я думаю про них всяке таке дуже странне, і прекрасне, і багато, а потім приходжу додому і хочу написати їм всім по черзі, і я пишу, і стираю, пишу, і стираю, а потім пишу і надсилаю, а потім, добре, - думаю, що можна видалити ще не прочитане повідомлення у фейсбуку.


1-1-1-1
я не знаю, чи мені вистачить сили розібрати ці всі діалоги і виокремити головне, тому поки що навіть не буду братись, поки що навіть не буду думати про те, щоб за це братись, але ось я тут сиділа, писала, і раптом зрозуміла, знаєте, є такі люди, які весь час жартують і придумують, навіть коли ти з ними сам на сам їдеш в ліфті чи там, наприклад, в трамваї їдеш з ними сам на сам, вони ніколи не бувають серйозними, і от з такими людьми треба цінувати кожен момент правди, серйозності і безглупства, кожен момент.

ранкова розмова трьох

1ша: сідайте, я зроблю вам двом кави
2га: оо, я буду благадарна
3тя: оо, я буду каву

про костюми

не люблю 

людей в костюмах

брючних

люблю 

людей в костюмах

панди

на прокат

історія про жизнєнну сітуацию - 2

мені снилось що закрили космос, але ніхто про це не здогадався -- всі дальше жили і думали, що вони у відкритому космосі, аж от якогось четверга в космосі відкрили планєтарій, і всі житєлі космоса туда пішли, а вийти не змогли, бо планєтарій був здєланий по подобі космоса, а космос закрили, але ніхто про це не догадався. така от жизнєнна сітуация.

про день народження

сьогодні шість років

з моменту першого запису

в цьому блозі.

шість років

безрезультатної

соціальної адаптації.

сьогодні перше квітня.
(чесне слово, я не жартую)

народись

рости

застигни      

помри          

воскресни.

про намагання

я зараз намагаюсь слухати пісні, в яких є шось про
повітряні кульки, воздушные шарики, balony, balloons,

розумієш?

про інґредієнтність

ти кажеш мені: 

не вмішуй мене в це, ненада,

а як же я можу

не вмішувати тебе,

ти ж борошно, 

а я — тісто,

і складаюсь
переважно з тебе

про тебе

я намагаюсь тобі не писати

в мене загалом 

добре виходить

про титри

чому ніхто не

ставить титри посеред фільму --

просто щоб нагадати,
поки глядачі не розійшлись,
хто режисер,
хто в головних ролях,
просто нагадати

про василівну

Він і Вона гуляють по Подолу, Він каже:
"ооо, дивись, Ліна Костенко іде!"

Вона повертає голову,
а Ліна Костенко не іде,
і не стоїть,
Ліни Костенко взагалі не існує.

Обманули дурочку на чотири курочки!